Практична робота №1
Тема. Робота з клавіатурним тренажеромМета: Виробити навики роботи з клавіатурою.
Обладнання: ІBM PC, інструкція, програма "Клавіатурний тренажер" Центру СП "ДИАЛОГ" МГУ, в. 2.0
Теоретичні відомості.
Призначення керуючих клавіш клавіатури:Esc - відміни команди або дії (іноді виходу з програм).
Tab - використовується при роботі з таблицями та для відступу на певну кількість символів.
Caps Lock - перемикання режимів набору великих літер з фіксацією.
Shift - для одиничного набору великих літер та набору знаків (утримуючи клавішу, натискаємо клавіші, де зображені "верхні" символи та знаки).
Ctrl - в комбінаціях з іншими клавішами клавіатури розширює її можливості.
Alt - в комбінаціях з іншими клавішами клавіатури розширює її можливості. <- - знищує символ ліворуч від курсору.
Enter - для підтвердження команди та для переходу на іншу стрічку при наборі тексту.
Insert - перемикання режимів вставки та заміни.
Delete - знищення символу праворуч від курсору.
Home - перехід на початок рядка.
End - перехід в кінець рядка.
Page Up - перехід на сторінку вверх.
Page Down - перехід на сторінку вниз.
Num Lock - перемикання блоку клавіатури з набором цифр для клавіш керування курсором.
Fl -F12 - функцональні клавіші (в різних програмах можуть використовуватись по-різному)
Print Screen - в ОС MS DOS для виведення зображення на друк, в Windows - переміщає в буфер обміну інформацію (картинку) з монітора.
Scroll Lock - перемикання режиму набору літер в ОС MS DOS.
Pause - зупиняє роботу комп'ютера.
Ctrl+Shift, Alt+Shift - для перемикання розкладки клавіатури.
Завдання 1
1. Для запуску тренажера клавіатури потрібно знайти його ярлик на робочому столі і подвійним кліком лівою кнопкою миші запустити програму.2. Потрібно на запит "Ваше имя" ввести ім'я користувача (можливо будь-який набір символів) і натиснути Enter.
3. На екрані з'явилось меню програми. Потрібно з нього вибрати клавішами управління курсором пункт "Начать обучение" і натиснути Enter або пробіл.
4. На екрані, над клавіатурою, будуть з'являтися літери в кружках. Завдання користувача полягає в тому, щоб своєчасно натиснути відповідну літеру, що з'являється на екрані. В результаті правильного виконання роботи (натискування відповідної клавіші) у вікні зверху відбувається збільшення кількості балів, а неправильного - зменшення.
5. Після появи на екрані будь-якого повідомлення потрібно кілька разів натиснути на пробіл і продовжувати навчання.
6. Якщо з'явилась на екрані деяка вправа, потрібно набрати слова, що вказані у вправі. Після закінчення виконання вправи потрібно виконати роботу над помилками.
7. В кінці заняття закінчити роботу з клавіатурним тренажером. Для цього, скориставшись клавішею Esc, викликати меню програми і звідти вибрати "Завершить сеанс" або "Выход".
Порядок виконання роботи:
1. Ввімкнути комп'ютер.
2. Дочекатись повного завантаження Windows.
3. Запустити клавіатурний тренажер ТРК, користуючись ярликом на робочому столі.
4. Виконати завдання №1.
5. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
6. Закінчити роботу з клавіатурним тренажером.
7. Вимкнути комп'ютер.
2. Дочекатись повного завантаження Windows.
3. Запустити клавіатурний тренажер ТРК, користуючись ярликом на робочому столі.
4. Виконати завдання №1.
5. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
6. Закінчити роботу з клавіатурним тренажером.
7. Вимкнути комп'ютер.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Яке призначення основних клавіш клавіатури?
2. Які чотири поля клавіатури Ви знаєте?
3. Яке призначення функціональних клавіш?
4. Яке призначення клавіш Ctrl, Schift, Alt?
2. Які чотири поля клавіатури Ви знаєте?
3. Яке призначення функціональних клавіш?
4. Яке призначення клавіш Ctrl, Schift, Alt?
Практична робота №2
Тема. Робота з об'єктами на робочому столі: виділення, переміщення, перегляд властивостей, перейменування, вилучення. Робота з вікнами.Мета. Засвоїти основи роботи з операційною системою WINDOWS 9X.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція, навчальна програма "Учебник по Windows"
Теоретичні відомості.
WINDOWS - багатозадачна операційна система з графічним інтерфейсом, в якій основна робота проводиться з різноманітними об'єктами (ярлики, папки, файли, вікна, кнопки...).Після завантаження операційної системи (ОС) на екрані з'явиться робочий стіл з ярликами ("Мой компьютер ", "Мои документs", "Корзина" ...) та панеллю задач в нижній частині екрана (світла панель з кнопкою "Пуск"). ОС WINDOWS дає можливість задавати одні і ті ж команди багатьма різними способами.
Для роботи з об'єктами використовують мишку:
1. Вибір об'єкта - наводимо стрілку миші на ярличок (не на напис під ним) та один раз натискаємо ліву клавішу миші.
2. Перегляд властивостей та можливостей дій з об'єктами - наводимо стрілку миші на ярлик та натискаємо праву клавішу миші, з'явиться контекстне меню зі списком можливих дій.
3. Відкривання об'єкта - скористатися скількома способами:
o навести курсор на об'єкт та двічі швидко натиснути ліву клавішу миші;
o виділити об'єкт та натиснути клавішу Enter;
o відкрити контекстне меню об'єкта та вибрати в ньому "Открыть".Працювати з об'єктами можна і не використовуючи мишку, при цьому використовуються клавіші клавіатури: ТАВ, клавіші керування курсором, клавіша Enter - для підтвердження вибору та спеціальні клавіші WINDOWS.
Запуск програм:
1. Найпростіший спосіб завантажити потрібну програму - вибрати її в головному меню. Для цього потрібно виконати такі дії: вибрати - "Пуск"- "Программы"- (... та потрібну програму).2. Також можна вибрати потрібний ярлик на робочому столі.
3. Коли відоме розміщення програми на диску - запусти файл, що завантажує програму. Це файли з розширенням: *.ехе; *.bat; *.com.
4. В головному меню знаходиться пункт "Выполнить", в ньому обрати "Обзор" та вказати знаходження файлу запуску програми.
Всі програми в WINDOWS відкриваються в окремих вікнах. (WINDOWS - вікна). Майже в кожному вікні в верхній частині знаходиться головне меню вікна, де описані основні дії, що можуть виконуватися в середині вікна, чи програми, яка знаходиться в вікні.
Робота з вікнами:
1. В правому верхньому куті вікна знаходяться три кнопки для роботи з вікном (зліва направо):o "Свернуть"- звернути вікно на панель задач.
o "Свернуть в окно", "Развернуть" - зменшити вікно в розмірах, розвернути вікно на весь екран.
o "Закрыть "- закрити вікно програми.
2. Зменшувати / збільшувати розміри вікон. Наводимо курсор на край вікна та, коли він змінить вигляд на стрілку, утримуючи ліву клавішу миші, розширити або звузити вікно. Всі відкриті вікна та запущені програми відображаються на панелі задач. Переходити з одного вікна в інше можна:
o Вибравши потрібне вікно на панелі задач.
o Вибравши потрібне вікно на робочому столі.
o Перейти за допомогою комбінації клавіш Alt + Tab.
Довідкова інформація.
При потребі можна скористатись довідковою інформацією про ОС чи конкретну програму, що працює під її керуванням. Для цього обираємо: "Пуск" - "Справка" або в меню вікна "Справка" також можна скористатись клавішею F1 (майже в усіх програмах).Завершення роботи з ОС.
ОС WINDOWS дуже складна, тому просто вимкнути комп'ютер по завершенні роботи, як в ОС MS DOS, не можна. Потрібно виконати такі дії:
o "Пуск" - "Завершение работы "- "Выключить компьютер" "ОК".
o Або скористатись комбінацією клавіш Alt + F4, та - "ОК". При виникненні нестандартних ситуацій (зависанні комп'ютера) використовують:
o Ctrl + Alt + Delete.
o Reset - на системному блоці.
Порядок виконання роботи:
1. Запустити навчаючу програму (Учебник по Windows), використавши ярлик на робочому столі.2. В меню, що з'явиться, вибрати потрібний урок та виконувати інструкції, які будуть з'являтися в правому вікні програми.
3. Після виконання всіх завдань завершити роботу з програмою.
4. Запустити текстовий редактор WordPad із стандартних програм Windows 9x.
5. Набрати текст домашнього завдання, вміщеного в даній роботі.
6. В головному меню програми вибрати пункти "Файл - Сохранить", в панелі, що з'явиться, вибрати в полі "Папка" - "Диск А:", в полі "Имя файла" - 1, та натиснути Enter, закрити вікно програми.
7. На диску А: з'явиться новий об'єкт з назвою "1". Для того, щоб його побачити, слід відкрити об'єкт "Мой компьютер", звідки об'єкт "Диск А:".
8. Використавши контекстне меню, переіменувати об'єкт із назвою "1", вказавши ім'я файла, ваше прізвище.
9. Про виконане завдання повідомити викладача, відповісти на контрольні запитання.
10. Вимкнути комп'ютер.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Що відбувається, коли Ви клацаєте один раз лівою кнопкою миші по об'єкту?2. Що відбувається, коли Ви клацаєте двічі лівою кнопкою миші по об'єкту?
3. Що відбувається, коли Ви клацаєте один раз правою кнопкою миші по об'єкту?
4. Що таке контекстне меню?
5. Яке вікно вважається активним? .
6. Як зробити вікно активним? '
7. Чи може бути активним відразу декілька вікон?
8. Які з елементів наявні в вікні будь-якого додатка WINDOWS?
Практична робота №3
Тема. Виклик довідкової інформації. Пошук потрібної інформації. Запуск на виконання програм, що працюють під управлінням ОС Windows 9X
Мета. Засвоїти основи роботи з операційною системою Windows9X
Обладнання: комп'ютери ІВМ РС, інструкція.
Теоретичні відомості.
Операційна система Windows 9Х.Запуск програм:
1. Найпростіший спосіб завантажити потрібну програму - вибрати її в головному меню. Для цього потрібно виконати такі дії: вибрати - "Пуск"- "Программы:"- (... та потрібну програму).
2. Також можна вибрати потрібний ярлик на робочому столі.
3. Коли відоме розміщення програми на диску - запусти файл, шо завантажує програму. Це файли з розширенням: *.ехе; *.bat; *.соm.
4. В головному меню знаходиться пункт "Выполнить", в ньому обрати "Обзор" та вказати знаходження файлу запуску програми.
Довідкова інформація.
При потребі можна скористатись довідковою інформацією про ОС чи конкретну програму, що працює під її керуванням. Для цього обираємо "Пуск" - "Справка" або в меню вікна "Справка", також можна скористатись клавішею F1 (майже в усіх програмах).
Завершення роботи з ОС.
ОС Windows дуже складна, тому просто вимкнути комп'ютер по завершенні роботи, як в ОС Windows не можна. Потрібно виконати такі дії:
o "Пуск" - "Завершение работы" - "Виключить компьютер" - "ОК".
o Або скористатись комбінацією клавіш Аlt+ F4, та - "ОК".
Пре виникненні нестандартних ситуацій (зависанні комп'ютера) використовують:
Ctrl+Alt+Delete
Reset - на системному блоці
Завдання 1.
1. Викликати головну довідку Windows ("Пуск" - "Справка"). На вкладці "Указатель" знайти інформацію по програмі "Блокнот". Уважно прочитавши, закрити вікно довідки.
2. Запустити текстовий редактор "Блокнот" із стандартних програм Windows 9X.
3. В головному меню програми вибрати "Справка" - "Вьізов справки" та, вибираючи по одному пункту, прочитати довідкову інформацію про дану програму та основи роботи з нею.
4. Набрати текст домашнього завдання, вміщеного в даній роботі.
5. В головному меню програми вибрати пункти "Файл - Сохранить", в панелі, що з'явится, вибрати в полі "Папка" -"Диск А:", в полі "Имя файла" -" Блокнот" та натиснути Enter, і закрити вікно програми.
6. Про виконане завдання повідомити викладача, відповісти на контрольні запитання. Вимкнути комп'ютер.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 4.Тема "Виконання операцій з файлами та Папками"
1.1 Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 4.
2. Повторити роботу з об'єктами Windows
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Які є способи запуску на виконання програм, що працюють під управлінням : аераційної системи Windows
2. Як можна відшукати потрібні файли та в файлах потрібну інформацію?
3. Як знаходити необхідну довідкову інформацію?
Практична робота №6
Тема. Робота з дисками. Форматування, сканування, дефрагментація, запис інформації. Робота з антивірусними програмами.
Мета. Засвоїти основи роботи з дисками.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція.
Теоретичні відомості.
Зовнішня пам'ять комп'ютера призначена для довготривалого зберігання програм та даних. Організовується на дисках та магнітних стрічках. Магнітні диски бувають гнучкі та жорсткі, гнучкі називають ще флоппі-дисками (дискетами). Зараз використовують дискети розміром 3,5 І (89 мм), ємність яких складає 1,44 Мб.
Перед використанням кожна дискета форматується: обидві її поверхні розбиваються на магнітному рівні на доріжки (треки), які мають вигляд концентричних кіл, кожна доріжка радіальними лініями розбивається на сектори. Дискета розміром 3,5 І містить на кожній стороні пластини 80 доріжок по 18 секторів на кожній доріжці, в кожний сектор поміщається по 512 байт інформації. Сектори нумеруються числами, починаючи з нуля, тому можна уявити, що дискова пам'ять - це лінійна послідовність секторів. Вздовж кожного сектора виділяються елементарні ділянки, які можуть знаходитися в стані намагнічено або розмагнічено, що відповідає збереженню двійкових значень 1 або 0 відповідно.
Жорсткі диски (вінчестера) - це декілька твердих круглих пластин, які кріпляться на одному стержні та знаходяться в герметичному корпусі. Для кожної сторони пластини є своя зчитуюча головка. Принцип форматування вінчестерів такий самий, як і в дискет.
На кожному комп'ютері можуть виникнути фізичні дефекти та логічні помилки. Дефекти - це порушення поверхні диска. Логічні помилки - це порушення файлової структури. Для виявлення помилок і дефектів призначена програма "Проверка диска". Для її запуску потрібно скористатися послідовністю команд: "Пуск "- "ПрограммьІ" - "Стандартньїе" - "Служебньїе программьі" - "Проверка диска". При цьому відкривається вікно програми ScanDisk.
Області, які займають файли на диску, не обов'язково є зв'язні, це трапляється тому, що при записі інформації операційна система спочатку шукає перше вільне місце, а потім наступне і так далі, у результаті файл на диску може бути фрагментованим, тобто розбитим на частини.
За наявності на диску багатьох фрагментованим файлів робота операційної системи суттєво сповільнюється, тому використовують дефрагментацію диску - перерозподіл файлів, які розташовані в неправильних областях.
Програма дефрагментації Defrag запускається аналогічно до програми сканування Звичайно програма не вимагає дефрагментації, поки вміст фрагментованим файлів не досягк г 20%, але доцільним є використання дефрагментації і при 6-8 %.
Вірусом називається невелика за обсягом програма, призначена для руйнування програмної та апаратної частини ПК. Для боротьби з ними існують антивірусні програм. Для забезпечення нормальної роботи ПК на ньому повинен бути встановлений антивірусний пакет, яким буде перевірятись кожна дискета, що принесена з чужого комп'ютера. Також важливо перевіряти всю інформацію, отриману із мережі Internet. Для забезпечення нормальної роботи комп'ютера бажано перевіряти його жорсткий диск на наявність вірусів хоча б 1 раз на місяць.
Завдання 1.
1. Вставити дискету в дисковод.
2. На робочому столі вибрати: "Мой компьютер", на ярликові "Диск А: " натисну праву .- клавішу миші та в контекстному меню вибрати "Форматировать".
3. Записати в зошит результати форматування, вказані на діалоговому вікні.
Завдання 2.
1. Запусти програму сканування ("Пуск" - "Программы" - "Стандартные" - "Служебные - "Проверка диска"), для диску А:.
2. Записати в зошит результати сканування.
Завдання 3.
1. Набрати текст домашнього завдання в програмі "Блокнот" та зберегти на дискові А: а назвою "Практична робота № 6".
2. Запусти програму дефрагментації ("Пуск" - "Программы" - "Стандартные" -Служебные"- "Дефрагментация диска") для диску А:.
3. Записати в зошит результати дефрагментації.
Завдання 4.
1. Запусти програму перевірки на наявність віруса на диску ("Пуск" - "Программы" -Antiviral Toolkit Pro" - "AVP Сканер") та застосувати його для диску А:.
2. Записати в зошит результати антивірусного сканування.
3. Повідомити викладача про завершення роботи, відповісти на контрольні запитання.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 7. Тема "Архівація файлів".
1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 7.
1.2. Повторити архівацію файлів.
1.3. Повторити роботу з архіватором RAR та WinRar.
Зауваження для вчителя: На робочих станціях для виконання цієї роботи повинен бути становлений антивірус Касперського.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Що таке форматування диску?
2. Що таке діагностика диску?
3. Як записувати та зчитувати інформацію з дискети?
4. Що таке комп'ютерний вірус?
5. Які існують правила профілактики для боротьби з комп'ютерними вірусами?
Практична робота №7
Тема. Вивчення і робота з архіватором RAR.
Мета. Навчитись працювати з архіватором RAR.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція.
Теоретичні відомості.
Архівація (стискування даних) - процес перекодування деякої сукупності файлів з метою зменшення загального об'єму пам'яті, який вони займають. Розроблено багато різних методів архіваціїданих.
Для архівації використовують спеціальні програми, які називають архіваторами. Перші архіватори з'явилися в 1985 році.
Основними можливостями нових архіваторів є: занесення цілих груп файлів та підкаталогів до архіву, поновлення архіву, перегляд файлів в архіві, вилучення файлів з архіву, захист файлів від несанкціонованого доступу, перевірка цілісності архіву, створення багатотомних архівів та архівів, які автоматично розкриваються. Сучасні архіватори дозволяють економити від 20% до 90% дискового простору.
При виборі конкретного архіватора керуються двома критеріями: швидкістю його роботи та коефіцієнтом стискування даних. При цьому слід пам'ятати, що для різних типів файлів архіватор може давати різні показники.
Широке розповсюдження набули програми-оболонки архіваторів, або архіватори з вбудованими функціями оболонок, що дозволяють в зручному режимі працювати з архівами. Прикладами таких програм є WinRar. WinZip. Rar та багато інших.
Деякі оболонки операційних систем мають власні засоби для роботи з архівами, наприклад: Norton Commander, Far Manager, Windows Commander.
Архіватори для роботи з-під DOC звичайно називають консольними через те, що вони працюють за допомогою командної строки, що вводиться з клавіатури. "Гарячі" клавіші для для роботи з архіватором RAR вказані в завданнях інструкції.
Завдання 1. Створення архіву з 1 файла.
1. Знайти на диску С: і переписати на диск А: такі файли: wd.hlp rar.exe
2. Запустити архіватор RAR, даючи команду на виконання файла rar.exe Заархівувати файл wd.hlp. Для цього використовується клавіша F2.
3. Вийти з архіватора RAR натискуванням клавіші ESC. Перевірити наскільки різниться розмір вихідного файла і його архівної копії.
4. Зробити висновки та знищити дані на диску А:
Завдання 2. Створення архіву групи файлів.
1. Знайти на диску С: і переписати на диск А: такі файли:
nc.ini
wd.hlp
cyr_vga.com
drweb32w.txt
rar.exe
2. Запустити RAR.
3. Виділити всі файли, крім rar.exe, в групу, використовуючи клавішу INSERT.
4. Заархівувати виділену групу файлів із знищенням вихідних даних. Для цього погрібно поставити флажок "Move files".
5.Вийти із RAR і переглянути вміст диска А: і зробити висновки.
Завдання 3. Деархівація архіву з групи файлів.
1. Запустити RAR.
2. Деархівувати файл archiv.rar. Для цього потрібно зайти до архіву, використовуючи клавішу Enter. Після цього виділити файли, що знаходяться в архіві, в групу і натиснути клавішу F4.
3. Вийти з архіватора RAR. Перевірити, наскільки різниться розмір групи вихідних файлів і їх резервної копії.
4. Зробити висновки.
Завдання 4. Створення саморозпаковувальних архівів.
1 Запустити RAR.
2. Виділити всі файли, крім rar.exe і archiv.rar, в групу.
5. Створити саморозпаковувальний архів, користуючись комбінацією клавіш A11+F4.
4. Вийти із архіватора.
5. Порівняти розмір вихідних файлів, звичайного та саморозпаковувального архіва.
6. Зробити висновки.
Порядок виконання роботи:
1. Ввімкнути комп'ютер.
2. Дочекатись повної закрузки Windows"95.
3. Запустити Norton Commander, користуючись ярликом на робочому столі.
4. Виконати завдання №1.
5. Виконати завдання №2.
6. Виконати завдання №3.
7. Виконати завдання №4.
8. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
9. Вигрузити Norton Commander.
10. Вимкнути комп'ютер.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 8. Тема "Робота з графічним редактором".
1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 8.
2. Повторити види комп'ютерної графіки та стандартний графічний редактор Paint.
Зауваження для вчителя: В залежності від того, який тип архіватора використовується, виконувати роботу 7 або 7.а.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Що таке архівований файл?
2. Які Ви знаєте можливості програм-архіваторів?
3. Які переваги має саморозпаковувальний файл-архів?
Практична робота №7.а
Тема. Вивчення і робота з архіватором WINRAR.
Мета. Навчитись працювати з архіватором WINRAR.
Обладнання: комп'ютери IBM PC.
Теоретичні відомості.
Робота з архіваторами під Windows дещо простіша через ї'х простий інтерфейс. Відповідні кнопки для роботи з архіваторами вказано в завданнях до роботи.
Завдання 1. Створення архіву з 1 файла.
1. Знайти на диску С: і переписати на диск А: файл wd.hlp
2. Запустити архіватор WINRAR ("Пуск" -> "Программы " -> "WINRAR")
Заархівувати файл wd.hlp. Для цього потрібно вказати на цей файл та використати кнопку "Добавить". Після чого підтвердити архівацію на кнопці "Ок".
3. Вийти з архіватора WINRAR. Перевірити, наскільки різниться розмір вихідного файла і його архівної копії.
4. Зробити висновки та знищити дані на диску А:
Завдання 2. Створення архіву групи файлів.
1. Знайти на диску С: і переписати на диск А: такі файли:
nc.ini
wd.hlp
cyr_vga.com
drweb32w.txt
2. Запустити WINRAR.
3. Виділити всі файли в групу.
4. Заархівувати виділену групу файлів із знищенням вихідних даних. Для цього потрібно поставити флажок "Удалить файлы после архивации".
5. Вийти із WINRAR і переглянути вміст диска А :
6. Зробити висновки.
Завдання 3. Деархівація архіву з групи файлів.
1. Запустити WINRAR.
2. Деархівувати файл архіву. Для цього потрібно зайти до архіву. Після цього виділити файли, що знаходяться в архіві, в групу і натиснути кнопку "Извлечь".
3. Вийти з архіватора WINRAR. Перевірити, наскільки різниться розмір групи вихідних файлів і її архівної копії.
4. Зробити висновки.
Завдання 4. Створення саморозпаковувальних архівів.
1. Запустити WINRAR.
2. Виділити всі файли, крім архівного, в групу.
3. Створити саморозпаковувальний архів, встановивши прапорець "создать SFX-архив".
4. Вийти із архіватора.
5. Порівняти розмір вихідних файлів, звичайного та саморозпаковувального архіва. Зробити висновки.
Порядок виконання роботи:
1. Ввімкнути комп'ютер.
2. Дочекатись повної закрузки Windows.
3. Виконати завдання №1.
4. Виконати завдання №2.
5. Виконати завдання №3.
6. Виконати завдання №4.
7. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
8. Вимкнути комп'ютер.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 8. Тема "Робота з графічним редактором". 1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 8. 2. Повторити види комп'ютерної графіки та стандартний графічний редактор Paint.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Що таке архівований файл?
2. Які Ви знаєте можливості програм-архіваторів?
3. Які переваги має саморозпаковувальний файл-архів?
Зауваження для вчителя: Для цієї роботи потрібно розмістити на жорсткому диску всі файли, що використовуються в роботі.
Практична робота №8
Тема. Робота з графічним редактором.
Мета. Навчитись користуватись програмою Paint для створення простих малюнків.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція.
Теоретичні відомості
Серед стандартних програм у системі Windows є прикладна програма для створення, перегляду та редагування рисунків, яку називають графічним редактором.
Для запуска програми Paint потрібно вибрати "Пуск"-> "Прогроммы"->"Стандартные" -> "Paint".
Ця програма являє собою простенький графічний редактор, який дозволяє зберігати файли в форматі *.bmp.
У вікні графічного редактора, зліва, знаходиться меню з піктограмами інструментів для побудови рисунків.
Засоби для побудови зображень. Щоб вибрати інструмент для побудови зображення, слід встановити курсор на піктограму потрібного інструмента і клацнути лівою кнопкою мишки. При цьому курсор змінює свою форму на хрестик, олівець тощо. У нижній частині вікна графічного редактора розміщена палітра для вибору кольорів. Зліва від палітри знаходяться два зафарбованих квадратики. Під меню з піктограм може з'являтися додаткове меню для параметрів інструментів. Наприклад, при побудові ліній в додатковому меню вибирається їх товщина.
Графічний редактор дає змогу одночасно зображати різні лінії і фігури. Рисунок, що потребує старанної обробки зображення, можна збільшити, скориставшись піктограмою збільшувального скла. Розмір рисунка може бути більшим, ніж розмір вікна. Побачити фрагменти рисунка, що не помістилися у вікні, дають можливість смужки зі стрілками для вертикального і горизонтального перегляду, що знаходяться внизу і справа від вікна.
Зображена пунктиром зірочка дозволяє виділяти будь-які фрагменти рисунка для подальшого переміщення, копіювання та вилучення, а прямокутник - фрагменти прямокутної форми. Щоб виділити фрагмент рисунка, потрібно натиснути ліву кнопку мишки і обвести його. Вирізати, копіювати, вставляти або вилучати виділені фрагменти зображення можна, користуючись пунктами меню "Правка".
Для стирання зображень використовуються гумки. Розмір гумки можна змінювати. Права гумка стирає все, по чому буде проведений курсор у вигляді прямокутника. Ліва гумка змінює активний колір на вибраний колір фону.
Розпилювач будує зображення у вигляді розпиленої фарби. При швидкому переміщенні курсору слід розпилювача має невелику щільність, а при повільному - більшу.
Баночка з фарбою зафарбовує вибраним кольором замкнену область, для чого на неї потрібно встановити курсор-піктограму і клацнути лівою або правою кнопкою мишки.
Для рисування довільних ліній використовуються олівець та щіточка. Щіточка проводить вибраним кольором лінію вибраної товщини та форми, для чого курсор ставиться в потрібне місце і при натиснутій кнопці мишки переміщується по екрану.
Для побудови відрізків вибирається інструмент, зображений у вигляді відрізка (палички). Курсор встановлюється на початок відрізка, що будується, і при натисненій кнопці мишки переміщується до кінцевої точки відрізка
Поряд із відрізком знаходиться піктограма інструмента для побудови кривих ліній. Побудовану цим інструментом лінію можна викривити у двох місцях, для чого слід поставити курсор на відрізок або біля нього і, натиснувши кнопку мишки, відтягнути його в потрібному напрямку.
Для зображення прямокутників слід вибрати інструмент, піктограма якого має вигляд прямокутника. Курсор потрібно встановити в одну з вершин прямокутника, що будується.: при натиснутій кнопці мишки перемістити його до іншої вершини по діагоналі.
Овали та прямокутники з закругленими кутами зображуються також "з кута", тобі; начебто вписуються в прямокутники.
У піктографічному меню графічного редактора є інструмент для зображенні багатокутників. Для побудови першої сторони багатокутника відмічається курсором перша вершина і при натиснутій лівій кнопці мишки тягнеться лінія до наступної вершини. Відпускання кнопки мишки фіксує відрізок. Потім підводиться курсор до третьої вершни і робиться одноноразове клацання. Так само позначаються всі наступні вершини багатокутника. Подвійне клацання на останній вершині замикає фігуру лінією.
Вибравши піктограму з літерою, можна помістити на рисунку текст. Для цього спочатку слід поставити курсор у потрібне місце і, натиснувши ліву кнопку мишки, виділити рамку для вписування тексту. Для набору тексту потрібно помістити курсор усередину рамки, клацнути
лівою кнопкою мишки і ввести текст. Розміри рамки з текстом можна збільшувати. Тип і розмір шрифтів вибираються, використовуючи панель атрибутів тексту. Використовуючи додаткове меню під піктограмами інструментів, можна вибирати кольоровий чи прозорий
Вибір кольору. Для вибору кольору зображення необхідно встановити курсор на потрібний колір у меню кольорів у нижній частині екрана і клацнути лівою кнопкою мишки.
потрібний колір з'явиться у верхньому квадратику зліва від меню кольорів. Щоб задати колір фону, треба при виборі кольору з меню клацнути правою кнопкою мишки. Колір фону з'явиться у нижньому квадратику зліва від меню кольорів.
В центрі лежить клієнтська область програми, яка являє собою полотно білого кольору. Це полотно може мати недостатній розмір (не закривати всю розвернуту форму програми), в такому му випадку його потрібно розтягнути до нормального розміру використовуючи вузлики на краях форми.
Для створення і відкриття раніше збережених документів використовуються стандартні прийоми.
Завдання 1.
Намалювати, використовуючи стандартні інструменти Paint, малюнок, схожий на зміщений нижче.
Записати його на диск А: під іменем Практична робота №8.bmp.
Завдання 2.
Розфарбувати малюнок довільним чином.
Хід роботи:
1. Ввімкнути ПК і дочекатись повної загрузки.
2. Запустити програму Paint.
3. Виконати вміщені нижче завдання. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
4. Вигрузити програму Paint.
5. Вимкнути ПК.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 9. Тема "Введення тексту з клавіатури".
1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 9.
2. Повторити основи роботи з текстовими редакторами.
3. Повторити правила набору тексту.
Контрольні запитання:
1. Як правильно ввімкнути і вимкнути ПК?
2. Які програми входять до пакета програм "Стандартньїе"?
3. Які дії може виконувати програма Paint?
4. Які операції можна виконувати з графікою, використовуючи команди, що входять до
меню програми Paint?
Запитання до захисту практичної роботи:
2. Які Ви знаєте інструменти в графічному редакторі Paint?
Практична робота № 9
Тема. Введення тексту з клавіатури.
Мета. Навчитись виконувати набір тексту.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція.
Теоретичні відомості.
Для запуска програми Word потрібно вибрати "Пуск"-> "Прогроммы" -> "Microsoft Word".
Для перемикання розкладки клавіатури використовується комбінація клавіш Ctrl+Shift або Alt+Shift.
Верхній регістр (великі літери) вмикається за допомогою клавіш Shift (тимчасово) а Caps Lock (постійно).
Завдання 1.
1. Набрати вміщений нижче текст
2. Записати створений документ на диск А: під іменем "Практична робота №9.doc "
Хід роботи:
1. Ввімкнути ПК і дочекатись повної загрузки.
2. Знищити на диску А: всі об'єкти.
3. Запустити програму Microsoft Word.
4. Виконати вміщені завдання.
5. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
6. Вигрузити програму Microsoft Word.
7. Вимкнути ПК.
Зауваження для вчителя: за урок учні повинні набрати один із варіантів текстів за вибором учителя.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 10. Тема "Редагування тексту". 1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 10.
2. Повторити основи роботи з текстовими редакторами.
3. Повторити форматування шрифтів та абзаців.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Які Ви знаєте основні функції текстового редактора?
2. Як завантажити текстовий редактор?
3. Які розширення мають текстові файли?
4. Якою комбінацією клавіш можна змінювати розкладку клавіатури?
Тексти для набору.
У лютому 1962 р. Обчислювальний центр був перетворений і одержав нову назву - Інститут с 5ернетики, тоді ще у дужках писали "із обчислювальним центром", а потім стали просто тисати: Інститут кібернетики. Відділ М. М. Амосова перевели з Інституту математики до нас. Фактично Амосов у нас і раніш працював. Ми йому робили апарат "серце-легені", у нас були маленькі майстерні. Це був перший у СРСР апарат, застосований Амосовим при операціях
на серці. Потім у нас були зроблені штучні клапани (для серця), було збудовано будинок, у якому розмістилася лабораторія Амосова. Через два-три роки дослідження охопили практично ьс; галузі кібернетики. Наукові відділи були об'єднані у сектори теоретичної та економічної кібернетики, кібернетичної техніки, технічної, біологічної, медичної кібернетики. "Дослідження охопили всі галузі кібернетики", - констатував Глушков. Це означало, що став швидко розвиватися і її головний напрямок (по Глушкову), - методи і засоби одержання, збереження, горобки, передачі, використання інформації. Про це і говорить далі вчений. "В галузі теорії ЕОМ продовжувався швидкий розвиток абстрактної і прикладної теорії автоматів. З'явилися обробки з ймовірних автоматів, питанням надійності функціонування автоматів, ощадливого і поміхостійкого кодування. Центр ваги досліджень від кінцевих автоматів почав переміщатися Іс незкінчених. Намітився зв'язок між теорією автоматів і теорією формальних граматик. Розроблялися нові методи аналізу і синтезу автоматів.
Продовжувалися роботи з конструювання ЕОМ. Ще у 1959 році у мене народилася програма робіт із машин для інженерних розрахунків. Вона була почата з розробки цифрового Обчислювального автомата (навіть не у 1959 році, а декілька раніш, на початку 1958-го, а у 1959 році вона вже ясно була сформульована). І ми у 1963 році запустили у серійне виробництво машину "Промінь". До цього часу ми вже зрозуміли, що нам необхідно СКБ. Воно було створено у 1963 р. , а фактично зародок його у інституті з'явився значно раніш. Машину "Промінь" робив із 1959 р. той колектив, який згодом перейшов у СКБ. Коли вона була готова, її почав випускати Сєвєродонецький завод обчислювальних машин (ВУМ ще будувався). Машина була, по суті, новим словом у світовій практиці, мала у технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема, пам'ять на металізованих картах. Але найголовніше - це була перша машина, що широко застосовувалася, із так названим східчастим мікропрограмним керуванням (на яке пізніше я отримав авторське посвідчення). На жаль, ми не запатентували нову схему керування, тому що тоді не входили у Міжнародний патентний союз і не могли займатися патентуванням і придбанням ліцензій. Пізніше східчасте мікропрограмне керування було використано у машині для інженерних розрахунків, скорочено - МИР-1, створеної слідом за ЕОМ "Промінь" (1965 р.). У 1967 році на виставці у Лондоні, де демонструвався МИР-1, вона була закуплена американською фірмою ІВМ - найбільшою у США, яка є постачальником майже 80% 9бчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) купівля радянської електронної машини американською кампанією. Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб працювати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, що запатентували у 1963 р. принцип східчастого мікропрограмування, про який росіяни давно знали і реалізували у цій машині, що серійно випускається. У дійсності, ми застосували його раніш - у ЕОМ "Промінь".
Із книжок Б. М. Малиновського.
Сэр Эрнест Рутерфорд, президент Королевской Академии и лауреат Нобелевской премии по физике, рассказывал следующую историю, служащую великолепным примером того, что не всегда просто дать единственно правильный ответ на вопрос.
Некоторое время назад коллега обратился ко мне за помощью. Он собирался поставить самую низкую оценку по физике одному из своих студентов, в то время как этот студент утверждал, что заслуживает высшего балла. Оба, преподаватель и студент, согласились положиться на суждение третьего лица, незаинтересованного арбитра; выбор пал на меня.
Экзаменационный вопрос гласил: "Объясните, каким образом можно измерить высоту здания с помощью барометра". Ответ студента был таким: "Нужно подняться с барометром на крышу здания, спустить барометр вниз на длинной веревке, а затем втянуть его обратно и измерить длину веревки, которая и покажет точную высоту здания".
Случай был и впрямь сложный, так как ответ был абсолютно полным и верным! С другой стороны, экзамен был по физике, а ответ имел мало общего с применением знаний в этой области.
Я предложил студенту попытаться ответить еще раз. Дав ему шесть минут на подготовку, я предупредил его, что ответ должен демонстрировать знание физических законов. По истечении пяти минут он так и не написал ничего в экзаменационном листе. Я спросил его. сдается ли он, но он заявил, что у него есть несколько решений проблемы и он просто выбирает лучшее. Заинтересовавшись, я попросил молодого человека приступить к ответу, не дожидаясь истечения отведенного срока. Новый ответ на вопрос гласил: "Поднимитесь с барометром на
крышу и бросьте его вниз, замеряя время падения. Затем, используя формулу L = (a*t^2)/2,
вычислите высоту здания". Тут я спросил моего коллегу, преподавателя, доволен ли он этим ответом. Тот, наконец, сдался, признав ответ удовлетворительным. Однако студент упоминал,
что знает несколько ответов, и я попросил его открыть их нам." Есть несколько способов умерить высоту здания с помощью барометра", начал студент. "Например, можно выйти на улицу в солнечный день и измерить высоту барометра и его тени, а также измерить длину
тени здания". Затем, решив несложную пропорцию, определить высоту самого здания.
"Неплохо", сказал я. "Есть и другие способы?" "Да. Есть очень простой способ, который,
уверен, вам понравится. Вы берёте барометр в руки и поднимаетесь по лестнице, прикладывая барометр к стене и делая отметки. Сосчитав количество этих отметок и умножив его на размер барометра, вы получите высоту здания. Вполне очевидный метод." "Если вы хотите более сложный способ", продолжал он, "то привяжите к барометру шнурок и, раскачивая его, как маятник, определите величину гравитации у основания здания и на его крыше. Из разницы между этими величинами, в принципе, можно вычислить высоту здания. В этом же случае, привязав к барометру шнурок, вы можете подняться с вашим маятником на крышу и, раскачивая его, вычислить высоту здания по периоду прецессии." "Наконец", заключил он,
"среди множества прочих способов решения данной проблемы лучшим, пожалуй, является такой: возьмите барометр с собой, найдите управляющего и скажите ему: "Господин управляющий, у меня есть замечательный барометр. Он ваш, если вы скажете мне высоту этого здания".
Тут я спросил студента: неужели он действительно не знал общепринятого решения этой задачи. Он признался, что знал, но сказал при этом, что сыт по горло школой и колледжем, где учителя навязывают ученикам свой способ мышления. *****
Студент этот был Нильс Бор (1885-1962), датский физик, лауреат Нобелевской премии 1922г.
Fashion by Laser.
Pioneering work with lasers to create fashion fabrics is set to make a huge impact on the fashion world. Savithri Bartlett, a postgraduate student at Loughborough University, has designed a fabric through experimentation with lasers, that resembles water. This effect is achieved by layering sheer fabric of different colours whose fibres have been exposed to a laser beam causing them to degrade and take on a moira or water-like look. Savithri's work has explored methods of cutting delicate fabric with lasers without causing fraying or singeing to the fabric in order to retain its life span. In collaboration with Deborah Milner, a couturier, Savithri produced a stunning dress constructed from the fabric to show at the "Great Expectations" exhibition at New York's Grand Central Station in October. Savithri was the only UK student selected by the Design Council to help promote the best of British design and innovation at the exhibition. The method of creating the fabric is precise and technology-led. However, as Savithri explains, it takes another skill to turn it into a fashion garment: "The fabric designer is concerned with the weight, flow and colour impact of the fabric and the issue of the fabric's construction. In comparison it is the couturier's task to add the organic element - to seize on the material and reinterpret it in three-dimensions". Since appearing at the exhibition, Savithri's textiles have been the subject of great interest from haute couture designers who have asked her to produce colour designs for their Autumn/Winter collections to be shown in February 2002.Savithri Bartlett is a Phd Student at Loughborough University School of Art and Design, Leicestershire This article does not necessarily reflect the views of the Engineering and Physical Sciences Research Council or represent any endorsement of organizations, products or services mentioned.
Практична робота №10
Тема. Редагування тексту.
Мета Навчитись виконувати редагування тексту.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція.
Теоретичні відомості.
Для редагування використовують такі основні клавіші:
Enter - вставка символу признака кінця стрічки (перехід на іншу стрічку при наборі тексту).
Insert - перемикання режимів вставки та заміни.
Back Space ( <- ) - Знищення символу вліво від позиції курсора.
Delete - знищення символу вправо від позиції курсора.
Home - перехід на початок рядка.
End - перехід в кінець рядка.
Page Up - перехід на сторінку вверх.
Page Down - перехід на сторінку вниз.
Пробіл - вставка порожнього символа.
ТАВ - переміщення курсора на фіксовану кількість символів вправо (абзац)
Завдання 1.
1. Завантажити до вікна редактора документ "Практична робота №9.doc"
2. Відредагувати текст згідно вміщеного нижче зразка.
3. Для цього потрібно виконати такі завдання:
4. Розбити текст на 5 абзаців.
5. Поміняти місцями другий та третій абзац.
6. Вилучити із другого абзацу третє речення.
7. Поміняти місцями третє та четверте слово у першому реченні першого абзацу.
8. "Вьірезать" 4 абзац.
9. "Скопировать" третій абзац і перенести його за допомогою миші в кінець тексту.
10. Записати створений документ на диск А: під іменем: Практична робота №10.doc
Зауваження для вчителя: за урок учні повинні відредагувати один із варіантів текстів за вибором учителя.
Хід роботи:
1. Ввімкнути ПК і дочекатись повної загрузки.
2. Запустити програму Microsoft Word.
3. Виконати вміщені завдання.
4. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
5. Вигрузити програму Microsoft Word. б Вимкнути ПК.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи №11. Тема "Форматування тексту".
1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи №11.
2. Повторити основи роботи з текстовими редакторами.
3. Повторити форматування шрифтів та абзаців.
4. Повторити створення списків.
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Яким чином можна задати абзац в текстовому редакторі?
2. Як можна побачити в тексті знак абзацу?
3. Для чого інколи потрібно бачити недруковані символи?
4. Як можна виділити фрагмент тексту за допомогою миші?
5. Як можна виділити фрагмент тексту за допомогою клавіатури?
Контрольний результуючий текст.
У лютому Обчислювальний 1962 р. центр був перетворений і одержав нову назву -Інститут кібернетики, тоді ще у дужках писали "із обчислювальним центром", а потім стали гтросто писати: Інститут кібернетики. Відділ М. М. Амосова перевели з Інституту математики ~о нас. Фактично Амосов у нас і раніш працював. Ми йому робили апарат "серце-легені", у нас були маленькі майстерні. Це був перший у СРСР апарат, застосований Амосовим при гпсраціях на серці. Потім у нас були зроблені штучні клапани (для серця), було збудовано Зудинок, у якому розмістилася лабораторія Амосова.
Продовжувалися роботи з конструювання ЕОМ. Ще у 1959 році у мене народилася програма робіт із машин для інженерних розрахунків. І ми у 1963 році запустили у серійне виробництво машину "Промінь". До цього часу ми вже зрозуміли, що нам необхідно СКБ. Воно було створено у 1963 р. , а фактично зародок його у інституті з'явився значно раніш. Машину "Промінь" робив із 1959 р. той колектив, який згодом перейшов у СКБ. Коли вона була готова, її почав випускати Сєвєродонецький завод обчислювальних машин (ВУМ ще будувався). Машина була, по суті, новим словом у світовій практиці, мала у технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема, пам'ять на металізованих картах.
Через два-три роки дослідження охопили практично всі галузі кібернетики. Наукові відділи були об'єднані у сектори теоретичної та економічної кібернетики, кібернетичної техніки, технічної, біологічної, медичної кібернетики. "Дослідження охопили всі галузі кібернетики", - констатував Глушков. Це означало, що став швидко розвиватися і її головний напрямок (по Глушкову), - методи і засоби одержання, збереження, обробки, передачі, використання Інформації. Про це і говорить далі вчений. "В галузі теорії ЕОМ продовжувався швидкий розвиток абстрактної і прикладної теорії автоматів. З'явилися роботи з ймовірних автоматів, питанням надійності функціонування автоматів, ощадливого і поміхостійкого кодування. Центр ваги досліджень від кінцевих автоматів почав переміщатися до незкінчених. Намітився зв'язок між теорією автоматів і теорією формальних граматик. Розроблялися нові методи аналізу і синтезу автоматів.
Це була перша (і, на жаль, остання) купівля радянської електронної машини американською кампанією. Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб працювати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, що запатентували у 1963 р. принцип східчастого мікропрограмування, про який росіяни давно знали і реалізували у цій машині, що серійно випускається. У дійсності, ми застосували його раніш - у ЕОМ "Промінь".
Через два-три роки дослідження охопили практично всі галузі кібернетики. Наукові віддай були об'єднані у сектори теоретичної та економічної кібернетики, кібернетичної техніки, технічної, біологічної, медичної кібернетики. "Дослідження охопили всі галузі кібернетики", - констатував Глушков. Це означало, що став швидко розвиватися і її головний напрямок (по Глушкову), - методи і засоби одержання, збереження, обробки, передачі, використання інформації. Про це і говорить далі вчений. "В галузі теорії ЕОМ продовжувався швидкий розвиток абстрактної і прикладної теорії автоматів. З'явилися роботи з ймовірних автоматів, питанням надійності функціонування автоматів, ощадливого і поміхостійкого кодування. Центр ваги досліджень від кінцевих автоматів почав переміщатися до незкінчених. Намітився зв'язок між теорією автоматів і теорією формальних граматик. Розроблялися нові методи аналізу і синтезу автоматів.
Із книжок Б. М. Малиновського.
Сэр Эрнест президент Рутерфорд, Королевской Академии и лауреат Нобелевской премии по физике, рассказывал следующую историю, служащую великолепным примером того, что не всегда просто дать единственно правильный ответ на вопрос. Некоторое время назад коллега обратился ко мне за помощью. Он собирался поставить самую низкую оценку по физике одному из своих студентов, в то время как этот студент утверждал, что заслуживает высшего балла. Оба, преподаватель и студент, согласились положиться на суждение третьего лица, незаинтересованного арбитра; выбор пал на меня.
Я предложил студенту попытаться ответить еще раз. Дав ему шесть минут на подготовку, я предупредил его, что ответ должен демонстрировать знание физических законов. Я спросил его, сдается ли он, но он заявил, что у него есть несколько решений проблемы и он просто выбирает лучшее. Заинтересовавшись, я попросил молодого человека приступить к ответу, не дожидаясь истечения отведенного срока.
Экзаменационный вопрос гласил: "Объясните, каким образом можно измерить высоту здания с помощью барометра". Ответ студента был таким: "Нужно подняться с барометром на крышу здания, спустить барометр вниз на длинной веревке, а затем втянуть его обратно и измерить длину веревки, которая и покажет точную высоту здания". Случай бьш и впрямь сложный, так как ответ был абсолютно полным и верным! С другой стороны, экзамен бьш по физике, а ответ имел мало общего с применением знаний в этой области.
Сосчитав количество этих отметок и умножив его на размер барометра, вы получите высоту здания. Вполне очевидный метод." "Если вы хотите более сложный способ", продолжал он, "то привяжите к барометру шнурок и, раскачивая его, как маятник, определите величину гравитации у основания здания и на его крыше. Из разницы между этими величинами, в принципе, можно вычислить высоту здания. В этом же случае, привязав к барометру шнурок, вы можете подняться с вашим маятником на крышу и, раскачивая его, вычислить высоту здания по периоду прецессии." "Наконец", заключил он, "среди множества прочих способов решения данной проблемы лучшим, пожалуй, является такой: возьмите барометр с собой, найдите управляющего и скажите ему: "Господин управляющий, у меня есть замечательный барометр. Он ваш, если вы скажете мне высоту этого здания".
Тут я спросил студента: неужели он действительно не знал общепринятого решения этой задачи. Он признался, что знал, но сказал при этом, что сыт по горло школой и колледжем, где учителя навязывают ученикам свой способ мышления. ***** Студент этот был Нильс Бор (1885-1962), датский физик, лауреат Нобелевской премии 1922 г.
Экзаменационный вопрос гласил: "Объясните, каким образом можно измерить высоту здания с помощью барометра". Ответ студента был таким: "Нужно подняться с барометром на крышу здания, спустить барометр вниз на длинной веревке, а затем втянуть его обратно и измерить длину веревки, которая и покажет точную высоту здания". Случай был и впрямь сложный, так как ответ был абсолютно полным и верным! С другой стороны, экзамен был по физике, а ответ имел мало общего с применением знаний в этой области.
Fashion by Laser.
Pioneering work with lasers to create fashion fabrics is set to make a huge impact on the fashion world. Savithri Bartlett, a postgraduate student at Loughborough University, has designed a fabric through experimentation with lasers, that resembles water. This effect is achieved by layering sheer fabric of different colours whose fibres have been exposed to a laser beam causing them to degrade and take on a moira or water-like look. Savithri's work has explored methods of cutting delicate fabric with lasers without causing fraying or singeing to the fabric in order to retain its life span. In collaboration with Deborah Milner, a couturier, Savithri produced a stunning dress constructed from the fabric to show at the "Great Expectations" exhibition at New York's Grand Central Station in October. Savithri was the only UK student selected by the Design Council to help promote the best of British design and innovation at the exhibition. The method of creating the fabric is precise and technology-led. However, as Savithri explains, it takes another skill to turn it into a fashion garment: "The fabric designer is concerned with the weight, flow and colour impact of the fabric and the issue of the fabric's construction. In comparison it is the couturier's task to add the organic element - to seize on the material and reinterpret it in three-dimensions". Since appearing at the exhibition, Savithri's textiles have been the subject of great interest from haute couture designers '.vho have asked her to produce colour designs for their Autumn/Winter collections to be shown in February 2002.Savithri Bartlett is a Phd Student at Loughborough University School of Art and Design, Leicestershire This article does not necessarily reflect the views of the Engineering and Physical Sciences Research Council or represent any endorsement of organizations, products or services mentioned.
Практична робота №11
Тема. Форматування тексту.
Мета. Навчитись виконувати форматування тексту.
Обладнання: комп'ютери IBM PC, інструкція.
Теоретичні відомості.
Форматуванням тексту називається процес розміщення його на сторінці документа та зміна його гарнітури шрифту, форми написання, міжсимвольного та міжрядкового інтервалу.
Для того, щоб форматувати фрагмент тексту, його, перш за все, треба виділити. Для цого потрібно протягнути по ньому курсором миші із натисненою лівою кнопкою миші.Або, встановивши текстовий курсор на початку фрагмента, утримувати клавішу Shift та, використовуючи клавіші переміщення курсора, перетягнути його до кінця фрагмента. Виділений фрагмент на екрані підсвічується іншим кольором (інверсним).
Для форматування виділеного фрагмента можна використовувати елементи панелі інструментів "Форматирование". Інший спосіб - відкривши в головному меню пункт "Формат", можна використати його підпункти "Шрифт" та "Абзац".
Завдання 1.
1. Набрати вміщений нижче текст.
2. Відформатувати текст згідно вміщеного нижче зразка.
3. Записати створений документ на диск А: під іменем:
Практична робота №1.doc
Завдання 2.
1. Створити вміщені під текстом списки.
2. Відформатувати списки згідно зразка.
3. Записати створений документ на диск А: під іменем:
Практична робота №11A.doc
Хід роботи:
1. Ввімкнути'ПК і дочекатись повної загрузки.
2. Запустити програму Microsoft Word.
3. Виконати вміщені завдання.
4. Записати висновки до зошита з практичних робіт.
5. Вигрузити програму Microsoft Word.
6. Вимкнути ПК.
Домашнє завдання:
1. Підготуватись до практичної роботи № 12. Тема "Робота з таблицями".
1.1. Переписати до зошита з практичних робіт інструкцію до роботи № 12.
2. Повторити основи роботи з текстовими редакторами.
3. Повторити форматування шрифтів та абзаців.
4. Повторити створення списків.
Текст для практичної роботи №11.
Цей текст жирний, нахилений, розмір 18
Цей текст нахилений, вирівняний по центру, розмір 14
Цей текст підкреслений, вирівняний по ширині, розмір 16
Цей текст нормальний, вирівняний по лівому краю, розмір 12
Цей текст нахилений, підкреслений, вирівняний по ширині, розмір 14
Цей текст нормальний, вирівняний по лівому краю, розмір 12, шрифт АгіаІЦей текст нормальний, вирівняний по правому краю,
розмір 16, шрифт Comic Sans MS
Цей текст нормальний, вирівняний по лівому краю, розмір 14, шрифт Book Antiqua
До кольорової гами радуги входять:
o Червоний
o Жовтогарячий
o Жовтий
o Зелений
o Блакитний
o Синій
o Фіолетовий
До кольорової гами радуги входять:
1. Червоний
2. Жовтогарячий
3. Жовтий
4. Зелений
5. Блакитний
6. Синій
7. Фіолетовий
До кольорової гами радуги входять:
А. Червоний
В. Жовтогарячий
С. Жовтий
D. Зелений
Е. Блакитний
F. Синій
G. Фіолетовий
1. Синтаксис
1.1. Речення
2. Єднальні
2.1. Спонукальні
2.2. Особові
2.3. Безособові
Запитання до захисту практичної роботи:
1. Що означає відформатувати текст?
2. Яким чином можна виділити потрібний фрагмент тексту?
3. Чим відрізняється команда "Вырезать" від команди "Копировать"?
4. Що таке конкексне меню і як воно може бути викликане?
5. Які команди містить контекстне меню і чи завжди вони однакові?